неділя, 13 квітня 2014 р.

Великодній ярмарок м.Львів, 2014

      Ласкаво просимо на Великодній львівський ярморок!

       Розпочав свою роботу Великодній ярмарок у м.Львів (2014). Хоча у Львові похмура погода, проте львів'яни та гості нашого міста поспішають відвідати Великодній ярмарок. Це улюблена атракція львів'ян та візитна карточка Львова. Сотні підприємців з усієї України намагаються потрапити на ярмарок та представити свою продукцію.
     Різнобарвний асортимент великодних писанок та рушничків, доповнюється художніми промислами з львівщини, хмельниччини, івано-франківщини, закарпаття, тернопільщини, волині та інших регіонів України. Даний ярмарок об'єднує підприємців західної, східної, південної, північної та центральної України. 
        Завітавши на ярмарок,  Ви можете придбати сучасну та автентичну вишивку, сувенірний крам на будь-який смак та колір, жіночі прикраси, різноманітні смаколики та запашну львівську каву, мед, мило ручної роботи та багато інших цікавих речей.
    Є на ярмарку і різні оригінальні речі, наприклад, приємно здивували прикраси хенд-мейд, які виробляли із натуральних продуктів - жолудів, фасолі, кави, шкірок апельсину. Після художньої обробки даних виробів - важко відразу зрозуміти, що це справді виготовлено з натуральних продуктів (Зробила фото даної продукції та придбала собі намисто з жолудів).

   
Наша гурівня Леосувенір також приймає участь у даному ярмарку, будемо раді бачити Вас:








P.S. Приємне враження також справили на нас i наші сусіди - ТМ Мильні історії, буде час - заходьте: http://soaphistory.com/



  
    

неділя, 23 лютого 2014 р.

Петриківський розпис

Петриківський розпис – це один із напрямів українського мистецтва, який найшов свій розвиток на Дніпропетровщині у с. Петриківка, звідки і походить його назва. Петриківський розпис відрізняється своєю технікою виконання та кольоровою гамою. До наших часів дійшли вироби петриківського розпису з XVII століття.
У 2012 році Міністерство культури України визнало петриківський розпис об’єктом нематеріальної культурної спадщини України, а у грудні 2013 році даний вид українського мистецтва було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Петриківка – це душа України, в ні зберігається славетне козацьке минуле, яке органічно доповнює безцінну культурну спадщину людства. Надання Петриківському розпису статусу нематеріальної культурної спадщини людства – це історична подія для нашої держави. Це потужний стимул для зміцнення міжнародного іміджу України в світі як сучасного центру розвитку унікального самобутнього мистецтва, - сказав О. Вілкул.
Відоме техніка малювання перетворилась на український бренд, сувенірна продукція Петриківського розпису популярна як серед українців так і гостів нашої країни. Петриківський декоративний розпис має в своєму потенціалі незміряні можливості древнього та вічно молодого народного мистецтва для виходу в сферу сучасного життя, збагачення української та світової культури.
Класичними елементами петриківського живопису є навколишні рослини, зображення яких, до речі, не використовується ні в одному з існуючих видів розпису. Орнаментні мотиви, де переважають яскраві, насичені тони, привертають увагу не тільки колоритом, але й надзвичайною цілісністю творчої ідеї. Простота малюнка насправді приховує довгу й копітку роботу митця, філігранно зобразив дрібні деталі картини. Основними мотивами розпису є польові квіти, гілки калини, мальви, півонії, айстри.
Мотиви петриківського розпису в українських селах знаходили своє відображення при декоруванні садиб, згодом у розписі побутових предметів. З популяризацією даного виду розпису майстри оздоблювали різноманітні подарунки, шкатулки, прикраси. Сучасні молоді майстрині малюють петриківські мотиви на сучасних предметах: ноутбуках, чохлах до телефонів, обкладинках для паспортів, сучасних виробах з шкіри.   Етнічні мотиви зараз в тренді та набувають популярності у роботах українських та світових модельєрів. Навіть на євромайдані мітингувальники здійснювали розпис своїх захисних касок у стилі петриківського розпису.
Петриківський розпис можна знайти не тільки в Дніпропетровському регіоні, який є історичним осередком даного мистецького напряму в українській культурі. У Києві, Львові чи Харкові – скрізь можна знайти сувеніри або інші роботи виконані у петриківському стилі. Сьогодні Петриківка є невід’ємної частиною нашої сучасності, яка об’єднує українців у своїх вподобанням та заслуговує всесвітнього визнання.

субота, 25 січня 2014 р.

Хустка українська

Головний убір завжди був виразником естетичних поглядів українок, яскравим декоративним елементом їхнього вбрання. Він підкреслював святковість чи буденність одягу, інформував про родинний, матеріальний чи правовий статус жінки, нагадував її обов’язки.
Дівочі головні убори (стрічки, пов'язки, вінки) підкреслювали молодість і красу, і тільки тоді, коли дівчину “куплять”, “викрадуть”, їй розплітали косу і ховали “дівочу красу” під очіпок, намітку або хустку — убори заміжньої жінки. Момент зняття вінка і заміна його хусткою добре оспівані у весільних піснях.
У казці хустка стає чарівним предметом, у пісні — символізує вірне кохання, у сні означає звістку, сватання.
Жінка, за українською традицією, неодмінно щодня мала бути з покритою головою. Особливо у тих випадках, коли чоловік, навпаки, мусив скидати шапку чи капелюха. Тобто в місцях найбільш сакральних: у хаті (де образи святі), церкві, на похороні.
Де ж вона сьогодні — щира українська хустка, що її серед тисячі інших вирізняє щось невимовно рідне. Де весела та барвиста хустка, щедро оспівана в народних піснях та іграх. Хочеться, щоб вона сьогодні стала не просто модною деталлю на деякий час, а одним з національних символів-оберегів.
Хустка продовжує залишатися вживаним елементом і у сучасному вбранні. Українська хустка жіноча прикраса, оспівана у народних піснях, завжди була атрибутом українського національного одягу.
Українська хустка - це символ України та національна прикраса для українок!
Хустка продовжує залишатися вживаним елементом і у сучасному вбранні. В якості головного елементу одягу часто використовують сучасні українки доповнюючи свій образ національним колоритом. 
Гуртівня LEOSOUVENIR пропонує сучасні українські хустки за оптовими цінами.
http://leosouvenir.com.ua/uk/platku/653-hustka-ukraine.html


неділя, 12 січня 2014 р.

Українська вишиванка - завжди в тренді!


Вишиванки завжди будуть у тренді!

Змінюється час – змінюється фасони, стиль вишивки, матеріали, популярна кольорова гамма, а вишиванки і надалі є основним атрибутом національно свідомих українців. 

У гардеробі кожної української сімї  знаходить своє відображення українська вишивка.


 У церкву або національні свята українці одягаю класичні вишиті сорочки або плаття:




На літню прогулянку до львівського кафетерію чи парку -  джинси та вишита футболка - це те що Вам потрібно:

Все частіше набувають популярності весілля в етностилі:







І на хрестини кожний маленький козак та українка мають свій стрій:





Наші діти такі красиві у вишиванках


Українська вишиванка в тренді у будь-якому стилі та на будь-який день Вашого життя!



пʼятниця, 22 листопада 2013 р.

Український вінок - дивовжна краса та символ України

Український віночок - це не просто краса, а й оберіг від зла та ще й знахар, бо в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає, волосся береже.
Український жіночий вінок, це не просто прикраса. Вінок найсильніший слов'янський оберіг. Символіка кольорів у віночку Ромашка - дарує людям здоров'я, добро, ніжність. Калина - краса. Барвінок - символ життя. Показати повністю.. Квітки вишні і яблуні - материнська любов. Волошка - Квіти ніжно синього кольору, ніби очі дівчини, вплітають у віночок як символ краси, здоров'я, сили. Мак - добрий сон. Увага людей завжди привертала яскрава краса маків.
Віночок, як головний убір, дівчата плели із 12 живих квітів, кожна з яких була символом і оберегом: безсмертник - символ здоров'я, деревій - нескореності, барвінок - життя й безсмертя людської душі, цвіт вишні та яблуні - символ материнської відданості, калина - символ краси та дівочої вроди, любисток і волошка - відданості та вірності, ромашка - символ дівочої чистоти; ружа, мальва та півонія - віри, надії та любові; хміль (вусики) - символ гнучкості та розуму. Цвіт маку долучають у вінок ті дівчата, у чиїх родинах хтось загинув у боротьбі з ворогом. Мак - символ печалі і смутку.
До віночка в'язали кольорові стрічки. Посередині світло-коричнева стрічка - символ землі-годувальниці, ліворуч і праворуч від неї дві жовті - символ сонця, за ними світло- і темно-зелена - символи живої природи, краси і юності. Далі синя й блакитна - символи води і неба. Потім з одного боку жовтогаряча - символ хліба, а з другого - фіолетова - символ розуму, потім малинова - символ щирості та рожева - символ багатства. По краях в'язали білі стрічки - символ чистоти. На лівій внизу вишивали Сонце, а на правій - Місяць. Ці солярні знаки були головними оберегами голови дівчини, а також оберігали косу дівчини від злого ока.
Є різні види вінків: весільний, вінок кохання, клечальний, чернечий, вінок надії, відданості, розлуки. Вінок кохання мала право плести дівчина від 13 років і до заміжжя. А вінок відданості дівчина плела тоді коли розлучалася з хлопцем і дарувала йому на прощання.
Більшість із нас вірять, що певні речі, кожному свої, (медальйони, талісмани, іграшки, квіти, прикраси тощо) приносять удачу, тобто є своєрідним оберегом. Для українського народу здавна таким традиційним оберегом був вінок. Не лише дівчата прикрашали ним себе, а й досить часто його використовували як елемент декорування будинку.
Зображення вінків завжди було на одязі, скатертинах, рушниках. І, звичайно, він є незмінним атрибутом свята Івана Купала, що відзначається 7 липня.
Кожна дівчина напередодні цього дня плела собі вінка, великого, гарного, яскравого... Купальські ворожіння без нього були просто неможливими. Незаміжні дівчата вірили, що той, хто спіймає її вінка, пущеного на воду, в ніч з 6 на 7 липня, і стане її супутником на все життя.
Український віночок, мабуть, є в кожній сільській хаті. Його вішають на стінах, на килими, або ставлять на стіл.  Є багато звичаїв, пов'язаних з віночком. Колись останній сніп з поля женці приносили в село. Несла його найгарніша дівчина. Цей сніп прикрашали віночком, як символ наступного врожаю. Ще існує звичай на весіллі, віночок одягати молодій на голову, а потім вона зберігає його все своє життя. Віночок  має бути увесь прикрашений квіточками й стрічками. Квіточок має бути на віночку приблизно 12-13, а срічки - різних кольорів. І Кожен колір має своє значення.  
Символи, які позначають стрічки у віночку
Світло-коричнева - символ землі-годувальниці
Жовта - символ сонця
Світло-зелена - символ краси і молодості
Голуба - символ неба і води
Оранжева - символ хліба
Фіолетова - символ мудрості
Малинова - щирості й душевності
Рожева- достатку
Більшість із нас вірять, що певні речі, кожному свої, (медальйони, талісмани, іграшки, квіти, прикраси тощо) приносять удачу, тобто є своєрідним оберегом. Для українського народу здавна таким традиційним оберегом був вінок. Не лише дівчата прикрашали ним себе, а й досить часто його використовували як елемент декорування будинку.
Гуртівня сувенірів LEOSOUVENIR пропонує українські віночки (за оптовими цінами) http://leosouvenir.com.ua/90-vinichok

субота, 16 листопада 2013 р.

Де купити сувеніри у Львові!

Де купити сувеніри у Львові!

Львів - одне із найкрасивіших туристичних міст в Україні. Сама проживаю у центральній частині даного міста та оцінюю його красу щодня. Завітавши до Львова, Ви неодмінно відвідаєте Площу Ринок, Арсенал, Оперний театр, підніметесь на Високий замок або Ратушу, щоб оцінити красоту міста з висоти. Неодмінним атрибуток м.Львова є шоколад ручної руботи, пиво, а також, звичайно, львівська кава. Відвідавши Площу ринок, Ви зможете покуштувати справжні львівські цукерки та випити найкращу ароматну каву. 
Провівши гарно час у Львові, Ви захочете привезти зі Львова красиві сувеніри для дорогих Вам людей та для себе на згадку про це чудове місто. Вибір сувенірів у Львові величезний та може задовільнити найвибагливіший смак туриста. У Львові є великий сувенірний ринок "Вернісаж",  на період різдвяних та великодніх свят проводять всеукраїнські сувенірні ярмарки, значна кількість великих та маленьких сувенірних крамничок . Крім того ми запрошуємо Вас і до нас на гуртівню сувенірної продукції ЛЕОСУВЕНІР, де також можна придбати українські сувеніри та екксклюзивні подарунки зі Львова за оптовими цінами.

Запрошую Вас у моє рідне місто, де ми завжді раді бачити туристів, та бажаємо створити найкращі умови для Вашого відпочинку!

пʼятниця, 15 листопада 2013 р.

Ляльки мотанки


Лялька мотанка – українська народна лялька та  прадавній родинний оберіг.
Мотанка відрізняється від звичайної іграшки відсутністю обличчя. Лялькам - мотанкам ніколи не малювали обличчя. За старовинним повір'ями  саме через лице в ляльку вселяється душа. А душа буває доброю чи злою. Мотанка безлика, вона не має обличчя, замість очей, рота мотали з ниток хрест - солярний знак, знак сонця, знак добробуту, дуже сильний оберіг, що несе в собі і що притягає сонячну енергію з усіх чотирьох куточків світу.
Наші предки вважали, що лялька з певними вираженими рисами обличчя – будь то очі чи ротик – може прив’язувати до себе душу того, хто нею грається, що може понести за собою небажані наслідки.
Лялька - мотанка – це одна з найдавніших народних іграшок, яка, пройшовши крізь тисячоліття, існує і є дуже популярною навіть сьогодні.
Здавен у кожній родині лялька-мотанка виконувала роль оберегу, була символом матері - прародительниці, символом мудрості, берегинею роду.
Робились ляльки - мотанки з тих матеріалів, які були під руками – чи то солома, чи старі непотрібні речі, а одягалась в клаптики матерії зі старого одягу матусь і бабусь.
Тому не дивно, що така лялька, зроблена власноруч, оспівана піснями, обласкана казками, одягнена в усе своє, домашнє, рідне – вважалась оберегом у родині.
Для наших предків лялька - мотанка була не лише іграшкою, а й домашнім оберегом, символом роду, наповненим позитивною енергетикою.
А ще її вважали посередником між живими і тими, кого вже немає або хто повинен народитися.
Таку ляльку клали до колиски, перш ніж покласти туди немовляти.  Вважалося, що вона очищає її від злих духів та оберігає дитину.
Лялька виконувала і роль "лікаря", її давали хворій дитині або дорослій людині, сподіваючись, що вона зцілить його від хвороби.
Довга коса - символізує довге і щасливе подружнє життя.
На Різдво виготовляли спеціальних ляльок із зерна. Вони символізували добрий урожай.
Існувало три типи ляльок-мотанок: немовля, баба - берегиня, наречена.
При народженні дитини українці виготовляли ляльку-немовляти. Лялька виконана у вигляді немовляти в пелюшках. Її укладали в ліжечко поряд з дитиною для охорони його сну і здоров'я.
Баба - берегиня допомагала оберігати достаток сім'ї. У середину ляльки вкладали монети, зерно, вовну для збереження домашнього тепла, отримання хорошої вовни овець та грошового достатку.
Лялька - наречена захищала дівчат від пристріту і підтримувала їх. Цю ляльку багато одягали і прикрашали, так як вона символізувала придане нареченої і привертала багатого нареченого.
Такі ляльки були колись мало не в кожному українському домі!
У сучасній Україні ляльки мотанки знову в тренді. Мотанки роблять майстрині та сучасні виробники, проводяться спеціальні майстер класи для дорослих та дітей. Це чудовий подарунок для дорогої Вам людини, особливо якщо мотанка вироблена особисто Вами з позитивними емоціями.